Безкоштовної медицини в Україні не існує. У будь–якому випадку платити доводиться: чи то за ліки, чи то «подяки» лікарям. Втім, страхова медицина, яка теоретично могла б вивести рівень медичних послуг із застою, не вигідна ні пацієнтам, які не звикли давати гроші наперед, ні тим, хто має стосунок до бюджетних коштів.
В Україні тим часом діє щось середнє між «безкоштовною» і страховою медициною — лікарняні каси. На Рівненщині за останні чотири роки до них вступило лише близько 2000 осіб, що на понадмільйонну область — мізер, тож лікарі просять чиновників застосувати адмінресурс.
Левко ЗАБРІДНИЙ. Джерело - http://www.volyn.com.ua
У громадській організації «Лікарняна каса Рівненської області» — понад 10 000 членів, тобто менш як один відсоток жителів краю. Більшість — самі медпрацівники. Платять вони по 40 гривень на місяць і впродовж року можуть розраховувати на 2500 гривень допомоги на ліки чи медичне обстеження. Діють навіть сімейні програми. Наприклад, 50 гривень щомісяця — і дві тисячі допомоги на рік чоловікові та дружині, або ще 10 гривень щомісячної доплати за кожну дитину — і три тисячі на всіх. Якщо порахувати, то, вклавши 480—500 гривень на рік, можна отримати вп’ятеро більше. Тільки все не так просто. Щомісяця до лікарняної каси Рівненщини надходить близько півмільйона гривень, за рік — близько шести. Але оскільки щороку по допомогу звертається 60—70 відсотків членів громадської організації, на всіх грошей не вистачає.
— Це і відлякує людей, — нарікає головний лікар Острозької районної лікарні Василь Веляник. — Приходить один член лікарняної каси, йому лікар виписує медикаментів брендових на 2,5 тисячі гривень, другому так само, а третьому вже нічого не залишилося. Щоб такого не було, треба розробити списки ліків до кожного захворювання, адже можна призначити дорогий імпортний препарат, а можна і дешевший замінник, який за властивостями не відрізняється. Лікарняна каса не повинна гарантувати «брендового» лікування, вона має допомагати хворим.
Інша проблема — кількість членів. На сусідній Житомирщині до обласної лікарняної каси входить понад 200 тисяч осіб. За рік організація виплачує більш як 35 мільйонів гривень допомоги своїм членам, які, до слова, вносять щомісяця на 5 гривень менше за рівнян, натомість розмір допомоги хворим там нефіксований. Наприклад, 56 житомирян торік отримали на лікування від 10 до 30 тисяч гривень, а не 2,5 тисячі, як обіцяє рівненська лікарняна каса.
— Можу запевнити, що такі суми дісталися не якимсь чиновникам чи багатіям, а звичайним людям, що лягали на дорогі операції, — розповідає голова Житомирської обласної лікарняної каси Сергій Грищук. — Проте ми чітко контролюємо, які ліки виписують нашим членам і як їх лікують. Якщо експерти помічають, що лікування відрізнялося від визначеного офіційними медичними протоколами, ми звертаємося до Міністерства охорони здоров’я, аби воно перевірило лікаря. Знайдуть порушення — лікарня повинна повернути нам кошти, не пацієнт. Ми маємо тристоронні угоди з медзакладами та постачальниками ліків. Коли член нашої каси потрапляє до лікарні чи на обстеження, лікар виписує йому медикаменти і замовляє в постачальника, якщо терміново — купує їх в аптеці, а вже потім ми все компенсовуємо. Важливо те, що хворий не бігає по аптеках, йому все приносить медперсонал. Це й реклама нашій лікарняній касі. Бо якщо в палаті лежить людина, яка не думає, що, де й за скільки їй купити, і людина, яка мусить все сама знайти, то, звісно, останній захочеться також вступити до нашої організації.
Щоправда, перших членів лікарняної каси на Житомирщині вписували примусово. Про такі ж кроки керівництво Рівненської області просять місцеві медики. Головний лікар центральної міської лікарні Рівного Євген Кучерук усіх своїх підопічних до лікарняної каси ввів і тепер хоче, аби там були всі бюджетники області.
— Якби принаймні вони підтримали це починання, нам, лікарям, було б значно легше працювати, — додає пан Кучерук. — Нині ми думаємо не про те, як лікувати хворих, а про те, чи вистачить у них грошей на лікування. Знаєте, що найчастіше просять пацієнти? А чи можна лише половину ліків зі списку купити, бо на решту не мають грошей.
В ОДА пообіцяли посприяти розвитку лікарняної каси в області, якщо там чіткіше пропишуть вимоги до членів. Оскільки в рівненській обласній лікарняній касі допомогу можуть надати і тим, хто лише місяць, як вступив, то чимало людей використовують це з корисливою метою: платять 40 гривень, отримують 2,5 тисячі, а потім, як кажуть, шукай вітра в полі. Втім, колеги з успішної лікарняної каси Житомирщини до того, що вдасться долучити людей масово, ставляться скептично. Кажуть, готові інвестувати у своє здоров’я не більш як 15—20 відсотків українців.
